Марс знову тут

 Не знаю, скільки ще текстових блогів першої хвилі досі залишилося в мережі. Мабуть, більшість сторінок поглинула мета, розчинивши самобутній вміст у стрічках фейсбуку та інстаграму. Можливо, ми тут з вами останні з могікан.

Гадаю, настав час повертатись до справ. Було неправильним уходити на таку довжелезну паузу після більш ніж 20 років разом з вами.

Звісно, кортить дізнатися де ви всі зараз та як. Хоча тут, у коментах, ніколи не було якогось надто динамічного інтерактиву. 

Що ж, давайте вже обійматися, хоча б віртуально. Просто вмикайте плей на відео нижче, це саундтрек до цього посту. 

Але, це не простий трек. П’ятнадцять музикантів з різних міст Німеччини об’єдналися, щоб виконати пісню гурту Океан Ельзи «Обійми мене». 

 

Проект стався за ініціативи берлінського звукорежисера Симона Гордеєва, корінного українця. 

Митці отримали повну свободу інтерпретації та перетворили звичайний кавер на зворушливу музичну п’єсу.

Кожен учасник заслуговує на те, щоб його ім’я було вказано тут. Можливо вам захочеться познайомитися з творчістю.

Catt, Gisbert zu Knyphausen, Max Prosa, Enno Bunger,  Charlotte Brandi, Cäthe,  Andi Fins, Larissa Pesch, Juli Gilde, Liv Solveig, Desiree Klaeukens (Theodor Shitstorm), Piya, Marlena Käthe, Sebastian Block, Masen Abou-Dakn. 

Зверніть увагу на чудову українську вимову, яку опанували виконавці. Чи можемо ми так німецькою? Чомусь згадалися ці плакати з міського парку, знайдені 2020-го року.